ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної  середньої освіти у 2021/2022 навчальному році 

Іноземні мови 

Вивчення іноземних мов у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься  за декількома Державними стандартами та типовими освітніми програмами: для учнів 1 – 4 класів за новим Державним стандартом початкової освіти,  затвердженим Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87, та Типовою  освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, і  Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна;  для учнів 5 – 9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної  середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року  № 1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти  ІІ ступеня (базова середня освіта), розробленою на виконання Закону України  «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408;

ляд учнів 10 – 11 класів за Державним стандартом базової та повної  загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада  2011 року № 1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної  середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), розробленою на  виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від  20.04.2018 № 407 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493). 

Інваріантна складова навчального плану для 5 – 11 класів забезпечує  реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.  Предмети та курси за вибором визначаються закладами освіти у межах  гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та  потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення  закладу. 

Звертаємо увагу, як і в попередні роки заклад освіти має право вибору  щодо вивчення другої іноземної мови. Рішення про запровадження вивчення  другої іноземної мови приймається, залежно від наявності умов для такого  вивчення, закладом освіти самостійно. 

Залишається чинним наказ Міністерства від 07.08.2015 № 855 «Про внесення змін до навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів», згідно з яким збільшено години на вивчення іноземної мови за рахунок варіативної складової. Рішення про збільшення годин на вивчення іноземної  

мови за рахунок варіативної складової на всіх ступенях освіти приймається  залежно від наявності умов для такого вивчення закладом освіти самостійно. Навчальні програми з іноземних мов містять низку тем і питань, що  безпосередньо пов’язані з проблематикою інтегрованих змістових ліній.  Програми не обмежують смислове та лінгвістичне наповнення інтегрованих  змістових ліній, а лише пропонують орієнтовні шляхи їх реалізації. Вчителі  можуть наповнити новим міжпредметним змістом й інші теми, створювати  альтернативні можливості для поєднання різних знань та умінь, а також  навчальних методів з метою формування ключових життєвих компетентностей  та досягнення цілісності навчальної програми й освітнього процесу відповідно  до потреб певного класу. 

Дозволяється використовувати підручники, що видані у поточному році та  в попередні роки, враховуючи при цьому зміни в програмах. Щодо додаткової  навчально-методичної літератури, то вчителі вільні в її виборі й можуть  застосовувати таку, що найкраще реалізує їхню методику навчання та  компетентнісний потенціал предмета «Іноземні мови». Програма не обмежує  самостійність та творчу ініціативу вчителів, передбачаючи гнучкість у виборі  та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних  засобів навчання. 

Із переліком рекомендованої літератури можна ознайомитися на сайті  Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та на сайті Інституту  модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).  

Система формувального оцінювання навчальних досягнень учнів  1 – 4 класів Нової української школи має на меті допомогти вчителю 

62 

конкретизувати та надати необхідні інструменти для впровадження  об’єктивного і справедливого формувального оцінювання результатів навчання  учнів 1 – 4 класів. 

Система формувального оцінювання враховує уміння (рецептивні та  продуктивні), навички (граматика та лексика) та ключові компетенції,  визначені чинними програмами та стандартом Нової української школи  (інноваційність, інформаційно-комунікаційна та культурна компетентності).  

Рівень, на який спрямоване оцінювання згідно чинних програм та  міжнародних стандартів, А1.  

Функціональна складова. Формувальне оцінювання відбувається  впродовж навчального періоду та завершується наприкінці семестру або року.  Ключові уміння та фокус оцінювання:  

сприймання на слух – основна ідея, детальне сприйняття;  

читання – про себе, основна ідея, детальне сприйняття; 

говоріння – усна взаємодія (діалог з однокласниками, відповіді на питання  вчителя), монологічне мовлення (декілька речень про себе, короткі фрази на  повсякденні теми); 

письмо – письмова взаємодія (короткі повідомлення, речення).  Види діяльності, які пропонуються до формувального оцінювання,  враховують функціональну складову навчання англійської мови у реалізації  мети початкової загальної середньої освіти та супроводжуються детальним  описом та типами завдань, які допоможуть вчителеві побудувати поступову,  чітку та ґрунтовну систему формувального навчання в молодшій школі.  Система також враховує та сприяє розвитку життєвих умінь XXI століття таких як креативне та критичне мислення, навчання впродовж життя, уміння співпрацювати, соціальна відповідальність. 

Орієнтовні параметри оцінювання навчально-пізнавальних досягнень учнів Сприймання на слух (хв):  

обсяг прослуханого запису – до 2; 

орієнтовна кількість завдань – 3 – 4; 

оптимальна кількість запитань в завданні – 5 – 6; 

темп мовлення – повільний, чіткий; 

формат – діалог, монолог; 

лексичне/граматичне наповнення – у межах тем, визначених чинними  навчальними програмами. 

Читання (слова):  

обсяг тексту – 100 – 150; 

орієнтовна кількість завдань – 3 – 4; 

оптимальна кількість запитань у завданні – 5 – 6; 

формат – короткі повідомлення, описи; 

лексичне/граматичне наповнення – у межах тем, визначених чинними  навчальними програмами. 

Говоріння (фрази): 

обсяг висловлювання – 5 – 6; 

орієнтовна кількість завдань – 2 – 3; 

формат – діалогічне мовлення (запитання – відповідь), монологічне  мовлення (опис); 

використання лексики/граматики – у межах тем, визначених чинними  навчальними програмами. 

Письмо (слова):  

обсяг висловлювання – 40 – 50; 

орієнтовна кількість завдань – 1 – 2; 

формат – короткі письмові повідомлення, заповнення пропусків у тексті,  комбіновані завдання на читання та письмо. 

Рекомендації щодо форм роботи на уроці з використанням  формувального оцінювання 

Формувальне оцінювання здійснюється протягом усього навчального  процесу за допомогою спостереження, поурочного, тематичного вербального  оцінювання досягнень учнів, учнівських робіт та ін. 

Пропонована система спрямована на конкретизацію результатів  навчальних досягнень учнів, отже, може бути використана як семестрове оцінювання. Ключові уміння оцінюються за допомогою критеріїв, які  відповідають вимогам типових навчальних програм. Кожен критерій  оцінюється за рівнем навчального досягнення.  

Рівні навчальних досягнень учнів визначаються дескрипторами, які  надають якісні та кількісні параметри для оцінювання кожного уміння  відповідно до критеріїв навчальних досягнень учнів. 

Наприкінці семестру вчитель оцінює роботи учнів протягом семестру та в  результаті виконання вправ відповідно до критеріїв і орієнтовних типів завдань.  Вчителі матимуть можливість підібрати власні вправи або використати  приклади завдань (Додаток 1). Орієнтовні типи завдань є виключно  рекомендованими, тобто не є обов’язковими, наведені для прикладу та більш  

конкретного опису формату оцінювання результатів навчання

Технологія учнівського мовного портфоліо заохочує учнів добирати свої  найкращі роботи і презентувати власні успіхи іншим. Поступово заповнюючи  його сторінки, учень/учениця вчиться осягати багатокультурність і  багатомовність оточуючого світу, розмаїття іноземних мов, відчувати себе  громадянином власної країни, а також роздумувати над важливістю вивчення  іноземних мов для задоволення особистих інтересів і потреб, зокрема, для здійснення комунікації з ровесниками з інших країн. За допомогою мовного  портфоліо відбувається первинне усвідомлення процесу навчання іноземної  мови та самоусвідомлення у ньому. З допомогою вчителя учні вчаться  проєктувати власні цілі, спостерігати за власними діями та успіхами,  презентувати власні роботи та формувати первинні демонстраційні уміння. Так  відбувається становлення метакогнітивної діяльності, від подальшого розвитку  якої залежить формування умінь самостійної роботи в іншомовному навчанні,  впевненість у власних діях, уміння ставити і досягати власні цілі на наступних  етапах. Самоусвідомлення і самоспостереження є першим кроком до  формування первинних умінь самооцінювання в подальших класах, відправним  пунктом траєкторії, націленої на розвиток учнівської автономії, що є  необхідним умінням та умовою для успішного навчання її випускників у  майбутньому. 

Оцінювання навчальних досягнень учнів 

Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування навчального  процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом,  що окреслюють очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів. 

Зміст навчання іноземної мови охоплює такі види мовленнєвої діяльності:  рецептивні, продуктивні та інтеракційні. Для участі в них необхідні такі уміння:  сприймання на слух; зорове сприймання; усне та писемне продукування; усна,  писемна та онлайн взаємодія. Для виявлення рівня володіння кожним умінням  розроблено відповідні критерії.

Мовленнєві уміння є основою для реалізації системи контролю над ходом і  якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови. 

Учні з самого початку навчання повинні знати, яких результатів їм  потрібно досягти, що від них очікують. У цьому полягає й певний стимул до  підвищення якості власних знань і умінь. 

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне (не поурочне),  тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої  освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів його  опанування та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій  навчання. 

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання,  тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого,  тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи. 

Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання.  Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під  час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не  враховуються. 

Важливою ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що  проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального  матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження  результатів поточних балів, отриманих учнями раніше. Семестровий контроль  проводиться двічі на рік. 

Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі  програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу,  розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості, що дає змогу  реалізувати диференційований підхід до навчання. 

Семестровий контроль проводиться за всіма мовленнєвими уміннями. У  журналі робиться, наприклад, такий запис: 

5.12.  Контроль  аудіювання

18.12.  Контроль  говоріння

22.12.  Контроль  читання

25.12.  Контроль  письма

 

Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути  комплексним та проводитись у формі тестування. 

Оцінка за семестр ставиться на основі поточного оцінювання (тематичного)  та оцінок контролю з мовленнєвих умінь.  

Особливості дистанційного оцінювання навчальної діяльності учнів: використання опитувальників та їх адаптація; 

підготовка розгорнутих запитань на перевірку засвоєння матеріалу; забезпечення послідовності у чергуванні викладання матеріалу та  інтерактивного опитування;

додаткова увага до аспекту самооцінювання учнями власної навчальної  діяльності; 

достатній час на відповіді учнів; 

анонімне опитування учнів (за потреби); 

використання оцінювання як інструменту кращого розуміння процесу  учіння; 

заохочення конструктивної критики (що працює, що не працює) з боку  учнів. 

Організація дистанційного навчання іноземних мов у закладах загальної  середньої освіти 

За останні роки онлайн уроки стають дедалі популярнішими у царині  вивчення іноземних мов. Із закриттям шкіл, пов’язаним з пандемією  коронавірусу, вчителі були вимушені стрімко перейти на онлайн навчання, що спричинило певні складнощі у процесі навчання. Щоправда позитив у тому, що  методика викладання предмета не змінилася, і питання полягає лише в  адаптації методики з урахуванням сучасних онлайн інструментів. 

Для вчителів іноземних мов (англійської, зокрема) відповідно до стратегії  розвитку та реформи національної освіти, впровадження нової програми  навчання англійської у середній школі (5 – 9 класи) Міністерство освіти та  науки України, Британська Рада в Україні, Cambridge Assessment English та  Cambridge University Press створили наступну частину онлайн курсу на  платформі nus-english.com.ua для дистанційного навчання вчителів англійської  мови. 

Платформа nus-english.com.ua створена з урахуванням усіх чинних вимог  та критеріїв навчальних програм і стандарту базової середньої освіти, враховує  специфіку контексту викладання у сучасній українській школі, поєднує в собі  міжнародні практики та підходи до викладання іноземної мови.  

Платформа містить розділ Secondary Teachers, який складається з онлайн  курсу, документів, банку додаткових матеріалів та тестування.  Онлайн курс для вчителів середньої школи надає необхідну основу для  системного та структурованого засвоєння теоретичного матеріалу, практичні  поради, приклади та кейси, а також численні вправи і готові частини уроків на відпрацювання певних рецептивних і продуктивних умінь та навичок.  Курс побудований за принципами наступності, диференціації, циклічності  та системності. Матеріал викладений у доступній формі з використанням  матеріалів, які нададуть змогу вчителям не тільки підвищити кваліфікацію з  методики викладання англійської мови, а й отримати необхідний набір онлайн  інструментів для навчання дітей дистанційно.  

Тематика курсу охоплює методи та техніки комунікативного підходу до  викладання англійської, психолого-педагогічні особливості навчання підлітків,  основи формального та формувального оцінювання в середній школі й  викладання англійської дистанційно. 

 

Навчальні матеріали на платформі у відкритому доступі, без прив’язки до  певних дат або часових рамок. Учителі мають можливість проходити курс у  власному темпі та порядку.  

Крім цього, особливо цінним є ресурс ‘Mapping Online Resources to the  Curriculum’, який складається з п’яти інтерактивних розробок відповідно до  класу навчання та тематики програм на кожному етапі навчання. Матеріали  надають чітку та зрозумілу систему додаткових активностей, планів уроків,  вправ і завдань, які спрямовані на збалансоване відпрацювання граматики та  лексики в контексті говоріння, аудіювання, письма і читання. 

Вчителям також стануть у пригоді додаткові ресурси для батьків – підбірка порад та завдань з вивчення англійської, які можна виконувати вдома.  Resource Bank містить матеріали для завантаження, додаткові завдання для  уроків англійської мови, додатки та інтерактивні ігри з найбільш поширених  тем від провідних фахівців міжнародних організацій, які допоможуть вчителям  та батькам більш ефективно організувати дистанційне навчання або  урізноманітнити навчальний процес у класі та вдома. Розділ також містить  додаткові можливості для професійного розвитку вчителя (статті, вебінари,  обговорення та поради).  

Вчителі німецької та французької мов зможуть отримати аналогічну  інформацію та пройти курси на платформах Гете-Інститу та PRO-FLE. Ведення шкільної документації 

У початковій школі (1 – 4 класи) зошити перевіряються після кожного  уроку у всіх учнів. 

У 5 – 9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень. 

У 10 – 11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з  таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялися роботи всіх учнів. До виправлення помилок у письмових роботах учителі можуть підходити  диференційовано, враховуючи вікові особливості учнів та рівень сформованості  відповідного уміння у конкретного учня/учениці: виправляти помилки  власноруч; підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму  помилку з метою самостійного виправлення її учнем/ученицею; позначати  рядок, в якому є помилка, на полях з метою самостійного пошуку та  виправлення помилки учнями. 

Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в  журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається  запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета». Зошити підписуються виучуваною мовою. 

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів,  затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.2002 № 128. При  поглибленому вивченні іноземної мови клас ділиться на групи з 8 – 10 учнів у  кожній (не більше ніж 3 групи); при вивченні іноземної, що не є мовою 

навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться  на 2 групи. 

З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення  іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної  освіти, детально ознайомитися з основними положеннями цього документа  можна за посиланням: http://www.coe.int/ .