ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів
у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році
3. ІНОЗЕМНІ МОВИ
Вивчення у закладах загальної середньої освіти іноземних мов у 2024/2025
навчальному році здійснюватиметься за декількома Державними стандартами
та типовими освітніми програмами:
у 1–4 класах - за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87, та
Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко
або Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна.
у 5–7 класах - за Державним стандартом базової середньої освіти,
затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року
№ 898, Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН 19 лютого
2021 року за № 235 (у редакції наказу МОН від 09.08.2024 № 1120), модельними
навчальними програмами, яким наказом МОН від 12 липня 2021 року № 795
надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»:
модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І.,
Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М.,
Кіор Т. М.);
модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Зимомря І. М., Мойсюк В. А, Тріфан М. С.,
Унгурян І. К., Яковчук М. В.);
модельна навчальна програма «Друга іноземна мова. 5–9 класи» для
закладів загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова
С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В.,
Добра О. М., Кіор Т. М., Мацькович М. Р., Глинюк Л. М., Браун Є. Л.).
Заклад освіти визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих
курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети / курси
вибіркового освітнього компонента з урахуванням освітніх потреб учнівства, що
відображається у навчальному плані освітньої програми закладу освіти.
Другу іноземна мова (не менше двох годин на тиждень) включають до
навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти як вибірковий
освітній компонент за рахунок годин навчального навантаження для
перерозподілу між освітнім компонентами. Кількість навчальних годин,
2
визначену в навчальному плані закладу освіти на вивчення другої іноземної мови,
не зараховують до максимального показника кількості годин, визначеного на
мовно-літературну освітню галузь.
Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може
розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих
курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж
визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними
навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів,
білінгвальних курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом
упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх
галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.
Освітній процес у 8–9 класах здійснюватиметься за Державним
стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392;
Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,
затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408; навчальними програмами з
іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл
із поглибленим вивченням іноземних мов. 5-9 класи. Англійська мова. Німецька
мова. Французька мова. Іспанська мова.
Освітній процес у 10–11 класах здійснюватиметься за Державним
стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392;
Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,
затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 407 (у редакції наказу МОН від
28.11.2019 № 1493); навчальними програмами з іноземних мов для
загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим
вивченням іноземних мов. 10-11 класи. Англійська мова. Німецька мова.
Французька мова. Іспанська мова.
Організація дистанційного навчання англійської мови
у закладах загальної середньої освіти
Якість освіти на всіх рівнях залишається головним завданням освітньої
галузі за будь-яких умов. Функціювання системи освіти під час надзвичайних
ситуацій характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання,
інноваційних форм організації освітнього процесу, ефективних педагогічних та
інформаційних технологій.
Швидкий перехід до нових режимів роботи, використання сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій, психологічний та емоційний стани
вчительства та учнівства стали викликами для освіти ХХІ сторіччя. Вагомого
значення набуває питання створення безпечного та комфортного освітнього
середовища для забезпечення якісного навчання, розвиток компетентностей і
забезпечення підтримки, як учнівства, так і вчительства. Досягнення цих завдань
реалізується за активної взаємодії вчителів, учнів, адміністрації закладів
загальної середньої освіти та батьків, а також за наявності відповідних технічних
можливостей.
3
У межах проєкту «Підтримка дистанційного навчання англійської мови»
(SDELE), що впроваджується Американськими Радами з міжнародної освіти у
співпраці з Міністерством освіти і науки України та за підтримки Регіонального
офісу з англійської мови (RELO) Посольства США, на підставі гранту
Державного департаменту США була розроблена Типова програма підвищення
кваліфікації вчителів англійської мови закладів загальної середньої освіти
«Програма віддаленого навчання англійської мови для закладів загальної
середньої освіти». Програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки
від 09.05.2023 № 539.
Задля глибинного розуміння особливостей віддаленого учіння та навчання
Програма передбачає опанування педагогічними працівниками новими
інструментами, новітніми методиками та стратегіями віддаленого навчання;
використання різноманітних форм та прийомів, що допоможуть учнівству
самостійно мислити, ефективно спілкуватися, співпрацювати та творити в
умовах кризових та надзвичайних ситуацій. Програма також розглядає способи
виконання Державного стандарту та навчальних програм з іноземних мов,
розвитку наскрізних умінь, формування ключових компетентностей, розвитку
рефлексивних умінь як в учнівства, так і в педагогічних працівників у
віддаленому та змішаному режимах. Для практичного використання та на
допомогу вчительству в межах проєкту підготовлено навчально-методичний
посібник для вчителів англійської мови «Поглиблюємо розуміння віддаленого
навчання» (Insights into Remote Learning and Teaching).
Цей Посібник можна використовувати як самостійний ресурс / довідник, а
також як основне джерело змісту курсів підвищення кваліфікації в обласних
закладах післядипломної освіти вчителів України. Він розрахований на вчителів
усіх кваліфікаційних категорій та рівнів середньої освіти в Україні (початкового,
базового середнього, профільного середнього).
Головною метою Посібника є не лише вдосконалення віддаленого навчання
англійської мови через поради щодо ефективного використання наявних
технологій (комп’ютери, мобільні телефони, програмне забезпечення та онлайнплатформи). Він загалом сприяє подальшому розвитку професійної
компетентності вчительства, допомагаючи йому поглибити розуміння
комунікативних підходів до навчання мови, важливості контекстноорієнтованого навчання, ефективності автентичних завдань і активностей,
необхідності використовувати техніки та активності, що сприяють соціальноемоційному розвитку здобувачів освіти.
Посібник не варто розглядати як наукову роботу чи підручник. Це переважно
добірка ідей, порад та інструментів, які можна використовувати – як вони є – або
після ретельного обмірковування й адаптації. Стиль Посібника неформальний із
великою кількістю розмовних дискурсивних маркерів, ніби авторський колектив
обговорює серйозні речі з учителями в дружній учительській.
Усі покликання на зовнішні ресурси в Посібнику були дійсними на момент
доступу, який вказано в розділах «Використана література» та «Рекомендовані
ресурси».
Посібник містить сім стислих глав. Кожна з них розглядає важливі чинники,
складники та напрями віддаленого учіння та навчання, пропонуючи легкі для
4
сприймання практичні поради вчительству. Досліджуючи відмінності та
подібності між віддаленим і очним навчанням, Посібник демонструє, що
найкращі практики очного навчання є й найкращими практиками віддаленого
навчання. Змінюються лише режим та засоби.
Теми супроводжуються покликаннями на зовнішні матеріали, онлайнплатформи та інструменти, які стануть у пригоді вчительству як для власного
професійного розвитку, так і для використання на уроках. Заслуговує на
особливу увагу наскрізна тема соціально-емоційного навчання, що пов’язана з
роботою в надзвичайних ситуаціях, зокрема під час воєнного стану, пандемії,
карантину тощо.
Важливо зауважити, що будь-які шаблони, фрагменти та плани уроків, моделі
планування, інструменти, представлені у Посібнику, є орієнтовними та не
вважаються універсальними або обов’язковими.
Посібник можна завантажити за покликанням
https://americancouncils.org.ua/download/sdele-teachers-guide/
Рекомендації щодо оцінювання
У 2024/2025 навчальному році оцінювання та фіксація результатів
навчальних досягнень учнів початкової школи (1–4 класи) здійснюється
відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 02.09.2020 року
№ 1096 «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення
Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи» та від
13.07.2021 р. № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо
оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої
освіти».
Для учнів 5–7 класів, які здобувають освіту відповідно до нового
Державного стандарту базової середньої освіти, оцінювання здійснюється
відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093
«Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».
Основними видами оцінювання результатів навчання учнівсьва є формувальне,
поточне, тематичне та підсумкове: семестрове, річне. За вибором закладу
оцінювання може здійснюватися за власною шкалою або за системою
оцінювання, визначеною законодавством. За умови використання власної шкали
заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів
навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної
законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. Семестрове та річне
оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою
(шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.
Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів
оцінювання за рішенням педагогічної ради.
Формувальне оцінювання, окрім рівневого або бального,, може
здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнівства,
оцінювання вчителем / учителькою з використанням окремих інструментів
(карток, шкал, щоденника спостереження вчителя / учительки, портфоліо
результатів навчальної діяльності учнівства тощо). Основною ланкою в системі контролю в закладах загальної середньої
освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою
встановлення рівнів опанування та здійснення корегування щодо застосовуваних
технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна.
Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу
й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати з
фронтальною роботою класу.
Тематичне оцінювання пропонується здійснювати для учнів початкової
школи на основі поточного оцінювання, для учнів 5–7 класів, які здобувають
освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, – за
потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних
результатів навчання, визначених в окремому елементі навчальної програми
(тема / розділ тощо). Результати тематичного оцінювання можуть бути
використані для коригування освітнього процесу з урахуванням проведених
діагностичних робіт. Систему (кількість і зміст) діагностичних робіт учитель /
учителька визначає самостійно залежно від навчальної ситуації, та, у разі
потреби, вносить зміни до календарно тематичного плану. Діагностичну роботу
проводять з метою:
- визначення якісних і кількісних характеристик оволодіння певною
частиною навчального матеріалу відповідно до очікуваних результатів навчання;
- виявлення утруднень в навчальній діяльності учнівства;
- коригування навчального процесу;
- прогнозування результатів навчання на наступному етапі опанування
програмовим матеріалом.
Діагностична робота може бути комплексною або складатися з певного
формату завдання: лексичні, граматичні тести, завдання для перевірки рівня
сформованості чотирьох видів мовленнєвої діяльності (сприймання усної
інформації, письмового тексту, усна взаємодія та продукування,
письмова/онлайн взаємодія). У класному журналі в графі «Зміст уроку»
фіксується проведення діагностичної роботи, відповідний бал / рівень – поряд із
прізвищем учня / учениці.
Фіксацію оцінки за ведення зошита в класному журналі здійснюють за
12-бальною або рівневою шкалою.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів
навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з
урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування
висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр
учитель / учителька може запропонувати учнівству:
1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють
установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в
Критеріях оцінювання за освітніми галузями;
2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів,
визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.
Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання
результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на
6
наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти,
та коригування освітнього процесу.
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами
результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну
оцінку за семестр.
Завдання для проведення семестрового контролю складають на основі
програми; вони мають охоплювати найбільш актуальні розділи й теми вивченого
матеріалу; їх розробляють із урахуванням рівня навченості учнівства, що дає
змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що
«Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проведеним
у формі тестування. Фіксацію записів тематичного та семестрового оцінювання
проводять в окремому стовпці без дати. Оцінку за семестр ставлять на основі
оцінок контролю груп загальних результатів.
Під час укладання календарно-тематичного плану вчитель / учителька
визначає дату проведення перевірки рівня сформованості певної групи загальних
результатів (контроль аудіювання; контроль говоріння; контроль читання;
контроль письма). Рішення про проведення комплексного контролю ухвалює
вчитель / учителька залежно від об’єктивних умов здійснення освітнього
процесу. Факт проведення контролю зазначають у класному журналі в графі
«Зміст уроку». Оцінку за роботу фіксують без дати після останньої тематичної
оцінки в семестрі (у разі її проведення). У разі відсутності учня / учениці на уроці,
оцінку за контроль певної групи загальних результатів ставлять на основі
педагогічного спостереження впродовж семестру.
Оцінка за семестр може бути скоригованою.
Основні принципи оцінювання навчальних досягнень учнівства з
іноземних мов єдині для всіх форм організації освітнього процесу: офлайн,
онлайн, чи змішано, синхронно чи асинхронно. Кожен учитель / кожна вчителька
володіє інформацією про те, які ресурси доступні його учнівству. Щоб обрати
найкращий підхід до оцінювання, варто відповісти на такі запитання:
Яка мета оцінювання?
Наприклад, можна оцінювати учнів для того, щоб:
• вирішити який клас / рівень підходить учню чи учениці;
• визначити напрямок навчання;
• отримати дані щодо прогресу учня чи учениці;
• зробити зріз знань.
Що саме необхідно оцінювати? Яка саме інформація необхідна для
досягнення визначеного результату?
Наприклад, необхідно визначити рівень розвитку навички читання, або
дати оцінку спроможності використовувати якесь конкретне вміння, скажімо,
робити презентацію.
Який найкращий шлях для отримання визначеної інформації?
Учитель / учителька має знайти баланс між різними, буває розбіжними,
факторами оцінювання, як-от:
Чіткість. Чи обраний метод оцінює необхідні вміння та навички? До
прикладу, завдання прочитати в голос абзац тексту підходить для визначення
рівня вимови учня чи учениці. Утім, таке завдання не надасть вичерпну
7
інформацію щодо інших аспектів мовленнєвої компетентності говоріння, таких
як використання повних речень, уміння підтримувати бесіду, влучне
застосування словникового запасу та граматичних конструкцій під час
говоріння.
Надійність. Максимальна точність результату оцінювання досягається
шляхом зменшення факторів, що можуть викривити результат оцінювання.
Одним з таких факторів можуть бути набуті знання з теми. Наприклад, може
виявитися разюча різниця в результатах усного тестування учня / учениці, якщо
в одному випадку дати йому / їй завдання описати рідне місто, а в другому –
поділитися своїми думками щодо незнайомої або нецікавої теми.
Доцільність. Наскільки аспект оцінювання наближений до використання
англійської мови в життєвих ситуаціях? Чи сприймає учень / учениця
оцінювання доцільним для його / її життя, самореалізації, подальшої діяльності,
громадянської активності, навчання?
Вплив. Чи обраний метод оцінювання має позитивний або негативний
вплив на навчання та розвиток учня / учениці? Чи стимулює він до продовження
навчання та покращення знань?
Практичність. Будь-яка ситуація має обмеження в часі та ресурсах, що
суттєво впливає на оцінювання. Наприклад, дати завдання написати есе та здати
електронну версію в певний проміжок часу є чітким, надійним та доцільним
оцінюванням, але, якщо учень / учениця не має доступу до ПК і буде виконувати
завдання на смартфоні, то таке оцінювання стає непрактичним і ненадійним.
Підсумкове оцінювання. Підсумкове оцінювання полягає в тому, щоб дати
оцінку результатам навчання учня / учениці в конкретний момент навчального
процесу. Воно може втілюватися в коротких тестових роботах, тематичних,
семестрових та річних контрольних, оцінюванні окремих завдань. Важливо
готувати учнівство до оцінювання, тому перед тестуванням або перевіркою
знань необхідно виокремити час на те, щоб учні й учениці ознайомилися з
форматом оцінювання, щоб вони знали, що саме буде оцінюватися і з якою
метою. Необхідно впевнитися, що учні й учениці розуміють поставлені завдання
та правила, мають удосталь можливостей для практики до оцінювання.
Відкрите оцінювання, тобто учень / учениця може використовувати будьякі тексти або матеріали, які стануть в потребі. Зазвичай його проводять
протягом довшого проміжку часу (48 годин або навіть декілька днів). Часто
учневі / учениці потрібно проводити дослідницьку діяльність та залучати
онлайн-ресурси. Такі завдання зазвичай найбільш наближені до використання
іноземної мови в життєвих ситуаціях, наприклад, академічне письмо вимагає від
учня / учениці вмінь знайти та опрацювати інформацію, оформити покликання
на відповідні використані джерела.
Проєктні завдання можуть втілюватися в різних форматах, таких як
презентації, створення листівок, постерів та інше. Під час такого оцінювання
визначають не тільки рівень володіння мовою, а й навички ХХІ століття, такі як
співпраця, комунікація, креативність.
Учнівське портфоліо: паперові чи цифрові портфоліо – це відображення
розвинутих навичок учня / учениці, з наведеними прикладами його/її робіт, що
8
спонукає вчителя / учительку надати відгук та резюме щодо процесу навчання
учня / учениці та розвиває учнівську самостійність, критичне мислення.
Формувальне оцінювання. Навчальна практика вимагає від вчительства
постійного збору даних щодо рівня володіння мовою учнівством – що він / вона
осягнув та вміє робити. Іншими словами, необхідне формувальне оцінювання,
що спрямоване на формування напрямку навчання учнівства через аналіз його / її
навичок на даний момент, визначення цілей та етапів навчального процесу, а
також параметрів успішного досягнення визначених цілей. Це визначення
відповідей на питання “Де я?”, “Що далі мені необхідно вивчити?”, “Який вигляд
має досягнення цілей?”. Таким чином створюється постійна взаємодія між
учнівством і вчительством, регулярні та конструктивні коментарі від вчителя /
вчительки щодо успіхів учня / учениці допомагають ефективно просуватися в
розвитку та навчанні. Щоб учнівство було успішним, йому необхідно розуміти,
що вже засвоєно і якими навичками в якій мірі воно володіє.
Спостереження: створення ситуацій, у яких вчительство має можливість
спостерігати за невимушеним використанням учнівством мови, наприклад,
групова або проєктна робота.
Швидкі тести: автоматизовані тести (на різноманітних ресурсах та
вебсайтах) або короткі тести на пройдений матеріал спонукають взаємодію з
учнівством і надають можливість продемонструвати набуті знання.
Опитування: самоаналіз надає можливість не тільки розвивати навички
ХХІ століття, такі як критичний аналіз, але і створює простір для формувального
оцінювання та взаємодії з вчителем / учителькою або/та учнями, надає учневі /
учениці відчуття відповідальності за своє навчання. Може бути у форматі
опитувальника чи списку стверджень типу “Я можу” зі шкалою оцінювання.
Мікротексти: короткі письмові завдання, такі як: завершити речення,
написати визначення, створити список, навіть використання чату для
обговорення теми, дає змогу учневі / учениці продукувати письмову взаємодію,
на основі якої можна проаналізувати досягнення у сфері письма. Оскільки
формувальне оцінювання має бути безперервним та постійним, учительству
рекомендовано мати бланки для формувального оцінювання та регулярно їх
заповнювати (наприклад, раз на семестр, раз на чверть). У бланку можуть
відображатися такі пункти, як ключові компетентності; обсяг граматичних
конструкцій та словникового запасу; критерії успіху; подальші кроки; коментарі
вчителя / учительки тощо.
З наведених вище рекомендацій та прикладів можна зробити висновок, що
підсумкове та формувальне оцінювання часто використовують схожі завдання та
тестування. Наприклад, семестрова контрольна робота надає оцінку результатів
навчання учня / учениці за семестр та може бути використана для формувального
оцінювання в ракурсі аналізу поточного стану вивчення мови, після якого є
можливість встановити цілі для подальшого навчання. Інший приклад – це
робота над проєктом: за результатами презентації проєкту виставляють оцінки
учням (підсумкове оцінювання), а під час роботи над проєктом учитель /
вчителька має нагоду провести спостереження для формувального оцінювання і
використати зібрані дані для надання обґрунтованого коментаря.
9
Щодо перевірки зошитів. У початковій школі (1–4 класи) зошити
перевіряють після кожного уроку в усіх учнів. У 5–9 класах зошити перевіряють
один раз на тиждень. У 10–11 класах у зошитах перевіряють найбільш значимі
роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевіряти роботи всіх
учнів. До виправлення помилок у письмових роботах учителі можуть підходити
диференційовано, ураховуючи вікові особливості учнівства та рівень
сформованості відповідного вміння в конкретних учня / учениці: виправляти
помилки власноруч; підкреслювати слово / вислів тощо з помилкою;
підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її учнем /
ученицею; позначати рядок, у якому є помилка, на полях з метою самостійного
пошуку та виправлення помилки учнівством.
Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу, «Записи в
журналі ведуть державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис
змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета». Зошити
підписують виучуваною мовою.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів,
затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128.
При поглибленому вивченні іноземної мови клас ділиться на групи з 8–10 учнів
у кожній (не більше ніж 3 групи); при вивченні іноземної, що не є мовою
навчання, а вивчається як предмет, – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться
на 2 групи.
Принагідно інформуємо, що у зв’язку із прийняттям Закону України «Про
застосування англійської мови в Україні» навчання англійської мови в закладах
дошкільної освіти з 2027 року стане обов’язковим.
Навчання англійської мови в закладах дошкільної освіти є важливим
складником всебічного розвитку дитини та має на меті надати базові вміння, які
стануть основою для продовження її вивчення в початковій школі. Ураховуючи
зростаюче значення англійської мови як міжнародної, раннє знайомство дітей з
цією мовою відкриває перед ними широкі можливості для подальшого навчання
та самореалізації.
Дошкільний вік є ключовим періодом для мовного розвитку, оскільки діти
в цьому віці надзвичайно сприйнятливі до нової інформації та легко засвоюють
іноземні мови. Важливо, щоб навчання англійської було органічним та
природним процесом, який приносить задоволення та стимулює дитячу
цікавість.
Основні завдання навчання англійської мови в закладах дошкільної освіти
передбачають:
- формування базових мовних навичок: слухання, говоріння, розуміння
простих слів та фраз;
- розвиток позитивного ставлення до вивчення іноземних мов;
- стимулювання когнітивного та соціального розвитку дітей через мовну
взаємодію;
- виховання культурної обізнаності та толерантності через знайомство з
англомовними традиціями та культурою.
10
Освітня діяльність у дошкільному віці характеризується поєднанням
обов’язкових результатів досягнень і бажаних результатів у таких видах
мовленнєвої діяльності, як говоріння, аудіювання, читання та письмо. Для
забезпечення наступності обов’язкові результати досягнень узгоджують із
Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти. Проте, спираючись на
психофізіологічні особливості дітей дошкільного віку та відсутність
дескрипторів у зазначених Рекомендаціях для цієї вікової категорії, розвиток
таких мовних умінь, як письмо та читання, відбувається опосередковано: діти
сприймають інформацію, представлену на письмі, пасивно та можуть копіювати
деякі елементи за взірцем. Завданням дошкільної освіти стає розвиток
зацікавленості до писемного мовлення і готовності до письма в початковій
школі.
Важливо зазначити, що успіх у навчанні англійської мови залежить від
професіоналізму вихователів, використання сучасних методик та матеріалів, а
також тісної співпраці з батьками. Ефективне навчання потребує створення
комфортного та стимулюючого середовища, де кожна дитина відчуває підтримку
та заохочення.
Для досягнення цих цілей рекомендуємо використовувати інтегративні
методи навчання, які містять ігри, музику, рухливі активності, сторітелінг та інші
інтерактивні форми роботи. Це дозволяє дітям природним чином засвоювати
нову мову, розвиваючи при цьому креативність, уяву та комунікативні навички.
Так, Cambridge University Press and Assessment спільно з видавництвом
«Лінгвіст» та Командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України
готують методичний курс для вчителів англійської мови / вихователів, які
навчають англійської мови дітей в закладах дошкільної освіти. Цей курс
спрямований на допомогу вихователям у плануванні та проведенні занять з
англійської мови для дітей дошкільного віку, забезпечуючи їх ефективність та
відповідність віковим особливостям і потребам маленьких учнів. Більше
інформації за покликанням https://publishing.linguist.ua/metodychnyj-kurs-dlyavyhovateliv-anglijskoyi-movy-u-dytyachyh-sadkah/.
Також для проведення занять з дошкільниками пропонуємо
використовувати матеріали від Oxford University Press
https://www.britishcouncil.org/english/timmy (час навчання з Тіммі) та British
Council: https://learnenglishkids.britishcouncil.org/listen-watch/short-stories (короткі
оповідання), https://learnenglishkids.britishcouncil.org/listen-watch/songs (пісні),
https://learnenglishkids.britishcouncil.org/print-make (роздруківки).
Крім того, поради з навчання англійської мови для вихователів та батьків
постійно розміщують у Viber-каналі «НУМО для дошкілля» за покликанням
https://invite.viber.com/?g2=AQBa26LT1fe3mVJncYRklTiP4BpUrHpeJcu%2BuVz
0aMhLAP9hrtoDxcXgk1TTn6%2FQ.
____________________________________________________
